При виконанні будівельно-ремонтних робіт усередині приміщень на стиках основ із різних матеріалів, швах, тріщинах для забезпечення міцності та довговічності чорнового оздоблення потрібне застосування штукатурної сітки. В інших випадках, наприклад, на поверхнях з монолітного бетону використання даних армуючих елементів недоцільно, оскільки вони можуть навіть перешкодити зчепленню розчину з основою. Штукатурна сітка також незамінна при виконанні робіт з теплоізоляції фасадів мокрим способом – монтаж плит утеплювача з наступним оштукатурюванням. У цьому випадку вона, прикріплена до стіни, створює своєрідний каркас для оздоблювального шару.
Типи штукатурної сітки
Залежно від виду матеріалу штукатурні сітки поділяються на склотканинні та металеві (з оцинкованої сталі). Розмір осередку в них повинен бути 0,5 см і більше, щоб розчин добре контактував із основою. Склотканинна сітка при монтажі утоплюється в штукатурний шар, створюючи всередині нього своєрідний каркас, що покращує механічні властивості конструкції. Металеві сітчасті компоненти прикріплюються до стіни за допомогою шурупів. В основному їх використовують у зовнішніх роботах, наприклад при обробці цегляної кладки з товщиною штукатурного шару не менше 5 см.
Застосування склотканинної штукатурної сітки
При експлуатації будівлі внаслідок її усадки, коливань температури та вологості, механічних навантажень на поверхнях стін та перекриттів може початися розтріскування. Для міцності будови такі незначні руйнування некритичні, але вони значно погіршують зовнішній вигляд і сприяють непотрібному проникненню повітря крізь будівельні конструкції. Забезпечити довговічність штукатурному шару допоможе армування його сіткою зі скловолокна. Порівняно з металевою сіткою, склотканина не піддається іржі, стійка до дії хімічних речовин, характеризується більшою рухливістю структури, високою технологічністю та зручністю розкрою на окремі ділянки. Тому її можна використовувати як для зовнішніх, так і внутрішніх робіт. При утепленні фасадів монтаж армуючих компонентів є обов’язковою умовою,
Сітки розрізняються не тільки за видом матеріалу, а й за щільністю переплетення, шириною ниток, розміром осередків. Основним технічним параметром, яким вибираються і класифікуються армуючі сітки, є поверхнева щільність – маса в грамах 1 квадратного метра матеріалу. Для обробки приміщень зсередини застосовують армуючу сітку, поверхнева щільність якої 50-160 г/м2 з лінійним розміром вічка 0,5 см. Для матеріалів, що використовуються у фасадних роботах, значення даного параметра від 160 г/м2, оскільки зовні будова відчуває більш інтенсивні , фізичні та хімічні впливи. Також щільність сітки може визначатися, виходячи з поверху, на рівень якого вона монтується. Наприклад, для обробки цоколя доцільно використовувати сітку з максимальною щільністю у зв’язку з тим, що ймовірність механічних пошкоджень на цій висоті досить висока. На другому та наступних поверхах можливе застосування менш щільної сітки.
При монтажі склотканинної штукатурної сітки потрібно обов’язково дотримуватися особливостей технології, характерних саме для цього виду матеріалу. Поширеною помилкою є прикріплення склотканинної сітки до основи за допомогою саморізів або цвяхів (як при монтажі металевої структури) та нанесення поверху її штукатурного складу. Сітка зі скловолокна виконує свою функцію, будучи втопленою всередину штукатурного шару, а не перебуваючи поблизу його країв. Спочатку слід покрити основу розчином, товщина якого для штукатурних сумішей становить приблизно 2/3 повної величини, для шпаклювальних – у середньому 4 мм. Після цього потрібно прикласти скловолоконну сітку та ретельно притиснути її для вдавлювання в шар штукатурки, розрівняти та притерти, ліквідувавши всі складки. Ця операція зазвичай виконується металевим шпателем великої ширини, їм також можна зняти надлишок складу, що пройшов крізь комірки. Окремі ділянки сітки монтуються точно вертикально з нахлестом країв близько 10 див.
У випадках, коли армуючий шар монтується на стику основ з різних матеріалів, ширина області перекриття окремих його шматків повинна становити 25 см і більше. Для ділянок стін, на яких раніше виконано влаштування кутового профілю, необхідний захід сітки на його полицю повинен бути близько 15 мм, інакше може з’явитися розтріскування штукатурного шару по вертикалі.
Покриття другим шаром шпаклювальної або штукатурної суміші можна зробити відразу або дочекатися висихання попереднього. При цьому потрібно контролювати, щоб армуючий компонент не виходив на зовнішню поверхню. Також є деякі нюанси при монтажі сітки при штукатурці стін по маяках. При використанні металевих елементів матеріал розкривається на окремі полотнища, ширина яких дорівнює відстані між ребрами маяків, потім вкладається сітка в цю область, утоплюється і притирається. Якщо застосовуються маяки з розчину, в першу чергу армуючий матеріал пристиковується до початкового шару штукатурки, після засихання якого створюються направляючі маяки і здійснюється оштукатурювання поверхні.
